Кременецький замок

Кременецький замок — фортифікаційна оборонна споруда в м. Кременець Тернопільської області. Побудований на стрімкій горі Бона (397 м над рів­нем моря) з каменю-вапняку.

Дитинець — у її західній найнеприступнішій частині (ширина — 65, довжина — 135 м).

Гора обнесена високим кам'яним муром (у 13 ст. — дерев'яним з частоколом).

Історія

Кременецький замок відомий як неприступна твердиня, яку свого часу безрезультатно намагалися здобути:

• 1226 — угорський король Андрій ІІ,
• 1240—1241 — хан Батий — (Кременецький — один з трьох замків, які узагалі вціліли під час монгольської навалина території всієї Русі),
• 1255 — Куремса.
• 1261 замок був знесений за нака­зом князя Василька на вимогу Бурундая. Зано­во збудували 14-16 ст. литовські князі Любарт, Вітовт, Свидригайло.
• 16 ст. проведено описи замку. Кременецький замок мав 2 мости, 3 вежі: Надворітню, Черлену, Над новим домом, князівський палац, приміщення для гарнізону, гауптвахту, городні, церкву св. Михаїла.
• 16 ст. розпочато будівництво колодязя, але не закінчено. На мурах уздовж гори — кри­та гонтами галерея з бійницями для гармат. Природна недоступність, запаси зброї, пороху, води давали змогу довго тримати облогу.
• 1569 Кременецький замок перейшов до королеви Бони. Замок перебудовується в ренесансовому стилі, підсилюється його обороноздатність.
• Після 6-тижневої облоги восени 1648 його здобули козаки Максима Кри­воноса. Вбитих під час штурму, за легендою, по­ховали на П'ятницькому цвин­тарі. Згодом за­мок втратив значення, більше його не відбудо­вували.
• 2011 розпочато поступову відбудову замку місцевою владою.

Архітектура

Збереглися квадратна надбрамна вежа з 2-х ярусів, готична арка-заїзд, частково — бічні оборонні мури товщиною 2, 3, висотою 8-12 м, вежа Над новим домом.

Встановлено 2 таблиці: охоронна як пам'ятка архітектури та меморіальна на честь битви з ордами Батия.